***
ДрімАлось...та прийшли вночі
Загиблі на Майдані душі...
Ще вітер кров "іх стИлу сушить,
А тіло - не піднять нічИм...
Нічим,нікОму,ні до кОго
Вже не озветься "Іхній сміх,
Лиш думи наші серед них...
Аж ми до них - уже ні слОва...
І тінню лиш прийшла душа
(Що в кожного була з найкращих!)
Будити нас,вже мирно сплячих...
До чОго?...Може утішАть
Тих рідних,лЮблених і милих?
Щоб ми утішить помогли,
Щоб витягнуть з ото"і мли,
"Із жАху,що дітей згубили...
Й любов,і сІм"і на шматкиИ!!
Пробачте,милі,нам,пробАчте!..
ХочА ж...що тІ"і всі вам плАчі?!
НікОму вже вам і ні з ким...
РіднЕнькі,чи ж то ваші дУші
Узмозі хоч побачить те,
Що жертви ці - не напустЕ?
Дияволу оті що служать -
ЩурАми з нашого човна...
А хтось - прикинувся прозрІвшим!..
Де ж ви були,щоб люд утІшить?!
Де ж ваша бІсова вина
Бродила з совістю укупі?!
Де ви,підлОти,всі були,
Коли Майдани загули,
Із миром вашим зА мість люті?!
Ви - в вівці нас,ви нас - в холОпи,
А ми,от бАчте! -до Європи,
А вам - ніЯк змиритись з тим...
Невже ж ми не побачим кАри?!
Я не готова до прощЕнь!
Нехай убивць Бог зІтре вщент!!
За те,що нас отАк карали...
........................................
Ідіть же,душеньки,поспать,
Із тілом пОряд ще побУти,
Бо скоро Бог розІрве пути
І час вам буде відлітать...
Нехай же вам живЕться крАсно
У світі тім,що прИйме вас!
Не гнІвайтесь на жИвих нас...
І пам"ять хай по вас - не засне!!!
***
О,свІте добрий!
Ми ж не вІвці,
не тварі до забОю!
Що ж зрОблено із нами,люди,
З надіями й спокОєм?!
ПідлОта,правляча в кра"іні,
Нас прийнялась згинати,
Не зрозуміла: не холОпи
І...кров"ю захлинАтись
ЗаклАла нас,щоб межИ очі
Нас стало лИти смертю...
Але - з Майданівського стану -
Ми ні на крок,ми вперті,
Ми гОрді,добрий свІте,люди,
Ми гІдність _ не згубИли!
І сколихнУлась вся кра"іна:
Що ж з нами поробИли?!
Не враАжі.наче,із-за дОлу,
А виросші"і пОряд
Пред світом і людьми згрішИли:
Із крОві - чОрна повінь,
З свОго,із мирного народу,
Що хтів собі свободи...
І вніч, і вдень та кров рікОю,
Й нема тут людям броду...
Нас засудИли на заклАння
фашисти й піночЕти,
Ті,що без совісті,за грАнню
Законів всіх та честі.
Не знА ли ми,що є холОпи
Серед сво"іх же хлопців,
Що "ім свогО,як муху хлопнуть,
Що совісті - й на дОнці
Не вИнайшлось у тих,що били
Сво"іх же! добрі люди!
НевжЕ "іх мами породили?!
НевжЕ під нашим сонцем
ПовИросли оті уроди,
Що рвали,наче вОвки?!
Що ж,люди добрі,не спинИли
ВовкІв отих,допОки
Майдан увесь і по кра"іні
ПолИлись ріки крові?
Що жи так пізно,добрі люди,
Зробили ви ті крОки,
ЩобИ змогла таки спинитись
Отая всяка пОгань?
Невже ж не буде вам болІти
Ота кривАва пОвінь?!
Ви довго так не розуміли:
Не вам,так дітям плАта!
Всі ті,хто цеє допустили -
Вам теж прийдЕться плакать!
О,люди,люди...Що скорбОта!
Хіба повЕрнеш з нею
Отих,що вірили - достОту,
А будуть - під землЕю,
Що сонця більше не побачать,
Ходити тут не будуть...
Бринить по них,ріднЕньких,тУга
І плачуть горем люди...
АлЕ ж...жалОби всі оті
ЯкбИ ж звелИ на ноги!..
От-от обІрвуться мости
І "ім - в ТОЙ світ дорога...
Не пригорнУти більше "іх
Ні матері,ні батьку,
Ні з лЮбими не бути "ім...
О!Краще вам не знати
Як серце чОрно буде мліть
По тим,із ким простились!
І буде там,в душІ боліть,
МабУть що,до могили...
Так, .будуть жить усі живі
Життям,дай Бог,свободним.
Та тУга й пам"ять будуть жить
По тим,що нині дОлі,
А завтра зЕмленька всіх "іх
Від нас - назАвши вкрИє...
То не забУдьмо ж,брАття,"іх,
Хай пам"ять "Іх окрИлить!
Хай буде пам"ять - на вікИ
По нашим браттям-сЕстрам!
То ж,лЮдоньки,вклонІмось "ім!
Хай Бог "іх - в РАЙ провОдить!
***
Война!Жестокая война!
И среди снов кошмарных
Не виделосьтакого дна,
Чтоб противостоянье
Людской толпы с имущих власть,
Презревших все пределы,
Рекою крови полилась,
И властью оголтелой
Был дан приказ : давить и бить,
Жестоко издеваться
И не врага,свой люд давить
И в зверя превращаться.
Кто думал: зверь - он здесь.он свой,
Он - душу заложивший
Иуда...Был обещан грош -
И строй иуд слепился,
И свой народ -топтали вкровь
Холуйские облУды,
И страх пронёсся над страной:
Людей,как сор утюжат!
И вздрогнул мир весь со страной
Чумному наважденью...
Но стал Майдан им всем стеной:
Остановитесь,звери!..
Здесь - не предел шизофрений
У власть имущих вскрылся,
Здесь тупость с мерзостью слилИсь,
Им виделось : сложился,
Облившись кровью.лЮда строй
Холопами под ноги...
Но - нет!Здесь каждый был герой!
Не день.не два уроды
Зверели,смерть неся в толпу,
Их прочь оставил разум.
И ширился чумы разгул.
Но - нет!- не взять заразе
Разящей лучших здесь сынов
И дочек Украины!
Мы вырвемся из всех оков,
Мы на свободу выйдем!!!
Пугали нас - а мы стоим!
Косили - мы ни шагу!
И чернь,и смерть мы победим
И с ног собьём заразу!..
Как больно уходить в ТОТ свет
Хотевшим ЗДЕСЬ жить лучше!
Как больно оставаться здесь
Без наших ближних,лучших!.
И даже те,кто всё твердил,
Мол,"моя хата скраю",
Ногою на Майдан ступил,свободу защищая.
Людская гордость поднялАсь,
Встряхнулась мУшья сонность:
Мы -не холопы,панства власть
Терпеть мы не способны!
Мы были мирны до поры
И да,увы,терпели...
Но мы в другой хотели мир,
Свободы умной,зрелой...
Война,священная война
народа за свободу.
Прости за сей пожар,страна,
Но верх - был кучкой сброда,
Поправших всех,поправших вся,
И мы их - отановим!
Хоть нашей кровью залилсЯ
Майдан, мы - не уходим!
Мы постоим за дух свобод,
За уваженье к людям.
И верим : этот час придёт!
Свободными мы - будем!!!